Розробки уроків

Предмет: Трудове навчання
Тема: Декорування виробів. Писанка, як один із символів України. Оздоблення великодніх яєць.
Мета: продовжити ознайомлення учнів з народною творчість; розширювати уявлення про народні традиції та звичаї; ознайомити учнів з різновидами пасхальних яєць, декорування виробів; розвивати навички роботи в техніці оздоблення яєць; формувати естетичні почуття, смак, виховувати дбайливе ставлення до матеріалів, стимулювати творчий потенціал учнів; формувати ціннісне ставлення до народної творчості, народних традицій.
Обладнання: зразки пасхальних яєць, зошити-альбоми, яйця, фарби, пензлики, серветки, ноутбук, презентація, відеоролик, музика, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
     1. З’ясування емоційної готовності до уроку.
    Вправа «Смайлики»
- Серед запропонованих смайликів оберіть той, який говорить про ваш настрій.
- Обміняйтеся усмішками. Привітайтеся до гостей.
     2. Актуалізація опорних знань.
- Діти, сьогоднішній урок ми присвятимо одному найбільшому, найдавнішому, найурочистішому святу. Це свято Христового Воскресіння – Великдень або Пасха.
- Подивіться відеофрагмент про Великдень.
      Перегляд відеофрагменту «Про Великдень дітям».
-         Про що ви дізналися переглянувши ролик?
-         Що стало символом Воскресіння Христа? (Писанка)
-         Давайте прочитаємо вислів про писанку Олександра Довженка.

Вислів
Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом!
                                                              О. Довженко
ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми та цілей уроку.
- Тема нашого уроку: Декорування виробів. Писанка, як один із символів України. Оздоблення великодніх яєць.
- Сьогодні на уроці ви виготовите свої писанки і ми наповнимо ними наш кошик.
    2. Визначення цілей уроку учнями.
Очікування. Вправа «Незакінчене речення».
-         Чого ви сподіваєтеся від сьогоднішнього уроку?
-         Пам’ятайте, що починати потрібно зі слів: «Я хочу…», «Я сподіваюсь…»
«… щоб на уроці було цікаво»;
«… щоб все зрозуміти і гарно виконати завдання»;
«… щоб урок приніс усім гарний настрій»;
«… щоб ми дізналися щось нове»;
«…щоб урок був захопливий».
-         А я від уроку чекаю, що:
o   ви будете уважними і старанними;
o   навчитеся фантазувати і творити;
o   у класі не буде жодного учня, який би не впорався із завданням.
Завдання уроку:
-         розширити знання про писинкарство.
-         Дізнатися про різні види писинкарства.
-         Навчитися добирати кольори і орнаменти до своїх писанок.
-         Розмалювати свою писанку.
-         Наповнити наш святковий кошик.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Бесіда. Розповідь про види писанок.
-         Коли пишуть писанки?
-         Що означає яйце? Чому воно відіграє головну роль у Великодньому святі? (У давнину яйцю- символу початку життя приписували магічні властивості. Тому фарбовані, розмальовані яйця вважали оберегами, їх намагалися зберігати якомога довше. Писанка має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, готуються до Великодня. Пофарбоване яйце є символом свята)
-         Як малюють писанки?
-         Які ж є писанки?
(Перегляд презентації)

v Крашанка - це зварене яйце, зафарбоване в один колір.
v Дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – на пофарбованій одним тоном поверхні яйця гострим предметом (голкою, шпилькою) видряпують узор.
v Крапанка - писанка з крапками одного чи кількох кольорів.
v Мальованка - яйце, розмальоване фарбою з допомогою пензлика.
-         Є такі види писанок: традиційні і нетрадиційні. (Перегляд слайдів)
-         Найбільш відомі у нас на Україні космицькі писанки. В селі Космачах Івано-Франківської області є єдиний музей писанки. (Перегляд слайду)
-         Сьогодні ви будете створювати мальованку. Давайте пригадаємо, що це?
-         Перед тим як ви будете малювати своє яйце потрібно підібрати колір. Колір пасхального яйця теж має своє значення.
-         Хто знає, що означає кожний колір?
Жовтий – тепло життя;
Червоний – радість, любов;
Зелений – весна, воскресіння природи;
Білий – чистота;
Синій – вода, небо, повітря, здоров’я;
Коричневий – родюча матінка – Земля;
Чорний – свято весняної землі, плодючість.
-         А тепер подумайте, якого кольору ви хочете створити своє яйце.
-         Кожний значок, кожна рисочка і цяточка на писанці – вони не випадкові, а мають певне значення. (Діти розглядають малюнки із символами)
2.     Практична робота.
1)Інструктаж вчителя
-         Ви побачили багато видів писанок, знаєте що означають символи та кольори і зможете розмалювати свою писанку так, як підказує ваше серце. Символи можете використовувати у своїх роботах, не бійтеся додати до орнаменту щось своє особисте.
Етапи виконання роботи:
1.     Олівцем намалюйте контури майбутньої писанки.
2.     Виберіть фон і розмалюйте свою писанку.
3.     Виконайте малюнки і символи на писанці.

2)Повторення правил техніки безпеки і культури праці під час роботи
    3) Практична робота учнів (Під музику)
(Вчитель слідкує за роботою учнів. При потребі надає індивідуальну допомогу.)
ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
1.     Показ і оцінювання виробів.
-         Хто завершив свою роботу, покажіть її гостям, оцініть себе і покладіть свою писанку в наш святковий кошик.
2. Рефлексія.
- Закінчіть речення:
«Я дізнався…»
«Я навчився…»
«Мені сподобалося…»
3.Підбиття підсумків уроку.
-         Чи сподобався вам урок?
-         Чи справдилися наші очікування?
-         Чи всі завдання уроку виконали?

- Дякую за роботу. Урок завершено. Можете іти відпочивати.




Клас: 4
Предмет: Я у світі

Тема: Чемним треба бути скрізь. Правила поведінки в гостях.
Мета: пояснити учням необхідність дотримання правил культурної поведінки; вчити встановлювати зв'язки між конкретними вчинками і ставленням людей, наводити конкретні приклади; виховувати вміння поважати людей; формувати уявлення учнів про показники культури людини, про культуру поведінки в гостях, за столом; учити дарувати подарунки, бути гостинними; розширювати знання з гостинного етикету; формувати ціннісне ставлення та повагу до оточуючих.
Обладнання: підручники, зошити, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
   1. З’ясування емоційної готовності до уроку.
   2. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування
                Які правила поведінки ви знаєте?
                Які правила поведінки ви виконуєте?
                Розкажіть про те, чого не можна робити на вулиці.
                Необхідність спілкування людей на основі визначених, а головне — всім добре відомих правил стає все більш очевидною. Ці правила слід знати всім, і не варто нехтувати ними.
«Правил поведінки дуже багато — спробуй їх всі запам’ятати!» — скажуть деякі. Насправді є одне просте правило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не повинна доставляти незручності навколишнім людям. І тоді її вва­жатимуть інтелігентною людиною.
Дотримання правил доброї поведінки, уміння спілкуватися з людьми, ви­значати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів слід учитися з дитинства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде до­сягти успіхів на складному і цікавому шляху, що називається життя.

II. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
—      Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про культуру поведінки, правила поведінки в гостях та правила гостинності.
2.     Визначення цілей уроку учнями.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 
1.     Повідомлення вчителя.
-         Давайте разом спробуємо з’ясувати, зі скількома людьми ми зустрічаємось щодня.
                      Я І ЛЮДИ
Удома —
у школі —
на вулиці —
Так, удома ви спілкуєтесь зі своїми рідними, сусідами, у школі — з учителями, однокласниками, батьками, кухарями, в магазині — з продавцем, на вулиці — зі знайомими і незнайомими, молодими і старими, однолітками.
Важко порахувати, скількох людей за один день ми бачимо, зі скількома розмовляємо, щось запитуємо, відповідаємо, звертаємось із проханнями.
Отже, людина постійно спілкується з іншими людьми. Поведінка людей має бути такою, щоб не образити словом, вчинком інших. А що ж таке поведінка?
Поведінка — це спосіб життя та дії людини, тобто те, як людина живе, як учиняє. Чим раніше ви будете знати про правила поведінки, тим меншої кількості помилок припускатиметесь, менше прикростей завдасте собі і іншим, навіть настрій відбивається на поведінці людини, її вчинках, діях, мовленні.
Часто гарний настрій людини залежить від того, чи були ви до неї уважними, привітними, доброзичливими. І як прикро буває від байдужості, грубого чи злого слова. Зазвичай усім хочеться, щоб кожен день минав весело, цікаво.
— Що для цього потрібно? (Щоб ніхто не ображав.)

2.     Робота за підручником
Читання статті «Про культуру зблизька»
-         Які правила етикету були порушені?
-         Хто від цього страждає?
Робота в парах.
-         Обговоріть ситуацію. Подумайте, як її виправити, що можна порадити дітям?

3.     Гра «Ввічливі вчинки»
-         Якщо ви вважаєте, що вчинок ввічливий хлопаєте, якщо ні - розводите руки.
·        «Дайте мені хлібину»,— звертається хлопчик у магазині до продавця.
·       «Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно»,— каже дівчинка в автобусі.
·        « Покличте до телефону Марину!».
·       «Я трохи порвала цю книжку. Підклейте її самі»,— сказала дівчинка бібліотекареві.
·        «Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу».
·       У шкільному коридорі розмовляють учителі, серед них Олег побачив свого класного керівника і проходячи сказав: «Добрий день, Ігоре Степановичу!».
·        Після обіду Коля сказав бабусі: «Дякую, борщ дуже смачний».

4.     Розповідь учителя.
—      У народі кажуть: «Гість у дім — радість з ним». Усіх, хто приходить до нас з добром, ми вітаємо хлібом і сіллю на вишитому рушникові. Українські звичаї веліли, щоб гість, зайшовши на подвір’я, обов’язково хоча б на хвилиночку вступив до хати. Гостя садили на найкраще місце, запрошували до столу. Цікаво, що слово гість дуже давнє. А ще цікавіше, що колись від гостя очікували лиха. І ось чому: праслов’янське слово гість споріднене з готським, що означало чужинець, чужоземець, а латиною — ворожий чужоземець, ворог.
Отже, первинне значення слова попереджало людей про лихо. У Київській Русі гостями називали чужинських купців, а дороги, якими вони прибували,— гостинцями, та й подарунки від них були гостинцями.
—      Як змінилося значення слова гість зараз?
—      Як ви вважаєте, для чого зараз люди ходять одне до одного в гості? (Приємно, коли хтось, побачивши тебе, зрадіє, тепло усміхнеться. А ще, коли є з ким поговорити, обмінятися новинами, поділитися радістю, разом провести час.)
—      А щоб гостина була приємною для господарів і гостей, потрібно знати і дотримувати певних правил, які народ виробляв упродовж віків.
Давайте згадаємо правила для господарів. Уявіть, що наближається ваш день народження чи якесь інше свято, і ви чекаєте гостей. Запам’ятайте: все слід робити так, щоб гостеві було не гірше, ніж удома.
o   Перш за все, гостеві потрібно допомогти зняти верхній одяг, головний убір.
o   Потім провести його у кімнату. Не забувайте, що першими проходять гості.
o   Потрібно запропонувати гостеві сісти на зручніше місце в кімнаті.
o   Поки ви не сіли за стіл, спробуйте розважити своїх гостей: покажіть найкращі книжки, іграшки, послухайте музику, пограйте в спокійні ігри. До речі, в які ігри можна погратись у кімнаті? (Відповіді учнів.)
—      А якщо ви самі прийшли в гості? Яких правил необхідно дотримувати гостеві? (Відповіді учнів.)
—      Правильно, перед тим як увійти в дім, слід витерти взуття. Увійшовши, обов’язково з усіма привітатися. Якщо в кімнаті є дівчатка або дорослі, потрібно поступитися місцем.
—      Отже, як бачите, діти, бути господарем не так просто. Як зустріти гостя, як прийняти його, як поводитися із ним, як його розважати — не кожен де вміє. Тож слід навчатися бути добрими господарями і ввічливими гостями.
5.     Робота за підручником.
Читання статті «Правила гостинності»
—      Як слід ставитися до гостей?
—      Яких правил гостинності дотримувати?
Ознайомлюються з «Історією пана Коцького» Г. Володимирської.
-         Які поради ви запам’ятали?

6.     Слухання й обговорення вірша.
  НЕКУЛЬТУРНІ ХАЗЯЇ
Із гостини по сніжку Хлопчики вертались.
А товариш запитав:
—     Як вам гостювалось?
—     Та нічого, все як слід...
Тільки бачиш, друже, в тому домі хазяї
Некультурні дуже.
Некультурні хазяї, Просто нехороші,—
У прихожій не зняли З нас вони калоші,
Навіть з наших кожухів Снігу не струсили.
То ми так, як увійшли, І до столу сіли.
                                                     Г. Бойко
—То хто ж був некультурний — хазяї чи гості? Що їм потрібно було зробити?

7.     Аналіз ситуацій.
—      Чи любите ви отримувати подарунки? А дарувати? Чи вмієте ви це робити?
Адже це не дуже легка справа, як може здатися на перший погляд. Уявіть, що ваш знайомий приніс ось такі подарунки: хлопчикові — набір серветок для вишивання, дівчинці — автомат, а бабусі — водяний пістолет; або знаючи, що у вас живе кіт,— ще одного кота. Як би ви або ваші рідні сприйняли б подібні «подарунки»? Чому?
—      Перш за все, ніколи не забувайте такі найпростіші правила: задоволення від подарунка має одержати в першу чергу той, кому його дарують, а не навпаки; подарунок має бути простим і недорогим, він може бути виготовлений власноруч; дарують тільки те, що самому подобається; ніколи не дарують те, що ви самі одержали в дарунок; слід дарувати щось з добрими намірами, самому отримуючи радість від того, що ти несеш радість іншому.
         Ситуація 1
До Тетянки на день народження завітали друзі. Вони вітають її, дарують подарунки. Побачивши книгу, дівчинка засмучено промовляє: «Така у мене вже є...». Узявши коробку цукерок, говорить: «Я такі не люблю...».
-         Яких помилок припустилася Тетянка?
         Ситуація 2
Хлопчик пив каву і випадково перекинув на себе чашку. Кава пролилася йому на брюки і на скатертину. «Так, хлопче...» — сказав осудливо хтось з гостей. Підійшов господар: «Як же це ти?». Хлопчик укінець зніяковів і вибіг з кімнати.
-         Знайдіть помилки в поведінці господаря будинку і його гостей.
          Ситуація 3
А. П. Чехов писав: «Хороше виховання не в тому, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тому, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший».
- Чому А. П. Чехов так уважав? Як ви розумієте його слова?

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
-         Яку людину можна назвати ввічливою?
-         Що слід робити, щоб тебе вважали ввічливим?
-         Чи полюбляють запрошувати та приймати гостей у твоїй родині?
-         Чи любиш ти гостювати?

V. Домашнє завдання.
С. 42-54.
- Скласти сценку-діалог між гостинним господарем і гостем.



Клас: 4
Предмет: Природознавство 
Тема: Яка чисельність населення Землі?
Мета: розповісти учням про чисельність населення світу й України; сформувати уявлення про людські раси та їх зовнішні ознаки; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати повагу до представників усіх рас; формувати ціннісне ставлення до природи.
Обладнання: підручники, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I.      Мотиваційний етап.
1.     З’ясування емоційної готовності до уроку.
2.     Актуалізація опорних знань.

ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про чисельність населення Землі.

IІІ.   Опрацювання навчального матеріалу.
- Через суворі умови життя чисельність населення спочатку зростала дуже повільно. Середня тривалість життя наших далеких предків становила 20 років, лише дехто з них доживав до 50 років. Основною причиною цього була значна залежність первісної людини від природних негараздів. Лютували голод, епідемії хвороб, стихійні лиха, небезпеку становили хижі тварини.
Крім того численні війни забирали життя людей.
15 тис. років тому на всій планеті жило лише 3 млн чол., майже стільки, скільки зараз у Києві. На початку нашої ери, за різними оцінками, в світі налічувалося 200-250 млн чол., що втричі менше за сучасне населення Європи. За часів існування Київської Русі в світі проживало близько 350 млн чол. А всього 350 років тому населення Землі ледь сягало 550 млн чол.
Як визначають, скільки нині людей на Землі? Для визначення кількості населення окремої країни проводять переписи. Станом на 1 січня 2014 року на земній кулі чисельність населення досягла 7,2 млрд осіб., зокрема чисельність населення України станом на 1 січня 2014 р. складала 45 млн 426,2 тис. осіб. Чисельність населення змінювалась у різні часи по-різному.
Таким чином, близько 15-10 тис. років тому людина розселилася по всім освоєним нині територіям, але дуже нерівномірно. Які причини зумовили нерівномірне розміщення населення? На це вплинули природні, історичні та економічні чинники.
-         Чи заселена Антарктида? Чому? (Міркування учнів)
-         Де у світі найбільша кількість населення? (У Євразії)
2. Розповідь учителя
— Чому люди, які проживають на Землі, відрізняються між собою за кольором шкіри, волоссям, рисами обличчя тощо? Відповідь на це запитання проста і не викликає суперечностей у вчених: головною причиною є природні умови, в яких жили люди, розселяючись по планеті.
У давнину люди залежали від природи. Вони жили на різних материках і розвивалися в різних природних умовах. Тому й набули відмінних зовнішніх ознак: кольору шкіри, форми й кольору волосся, очей, форми носа, губ тощо.
Ці ознаки називають расовими.
За зовнішніми ознаками виокремлюють білу, чорну і жовту раси.
Зі зростанням населення Землі народи різних рас дедалі тісніше спілку валися між собою. Тому з’явилися мішані раси — мулати (нащадки негри та європейців), метиси (нащадки індіанців та європейців), самбо (нащадки індіанців і негрів).
Люди всіх рас рівні між собою. Перелічені відмінні ознаки — це ознаки пристосування організму людини до різних умов життя в довкіллі. У наш час люди дедалі менше залежать від природи, бо самі собі створюють умови для життя.
На Землі майже всюди, крім Антарктиди, мешкають люди. Заселені мате рики неоднаково. Найбільше людей живе в Азії — понад половина населення Землі. Також густо заселені території в Європі. А найменше населення — в Австралії.
3. Робота за підручником (с. 67-69)
Вправа «Мікрофон»
— Чому люди на нашій планеті розселилися дуже нерівномірно?
— Чому на високогір’ях, у льодових і спекотних пустелях люди майже і живуть?
— Чому рівнини, долини річок і морські узбережжя густо заселені?
— Яка нині чисельність землян?
— Розкажіть про значення й походження слова мільярд.
— Чим відрізняються народи світу?
— Скільки рас виділяють серед сучасних людей? Назвіть їх.
— Що спільного у всіх народів?
4. Цікаво знати!
— Величезні групи людей зі спільною історією та мовою складають народ чи етнічну групу. Іноді в одній країні живуть різні народи.
У Китаї мешкає більше людей, ніж у будь-якій іншій країні світу.
Частина світу, де живе найбільше людей,— це Азія (понад 3 млрд). Європа посідає друге місце, за нею йдуть Африка, Північна Америка, Південна Америка та Австралія. В Антарктиді немає людей, які б жили там постійно.
Населення Землі становить понад 6 млрд осіб. Кількість населення України, яке має вищу та повну загальну середню освіту, складає 28,9 млн осіб. За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 46,3 %, жінок — 53,7 %.
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території країни проживають представники понад 130 національностей і народностей.
Щорічно кількість населення всього світу зростає більш ніж на 90 млн чол. Це означає, що щосекунди на Землі народжуються троє дітей.
За прогнозами Фонду народонаселення ООН, у 2016 р. народиться семимільярдний житель Землі, а у 2050 р. населення планети складатиме близько 9,8 млрд чол. Надалі, як уважають учені, темпи приросту вповільняться і до 2120 р. на Землі житиме близько 11,6 млрд чол. Якщо ж збережуться існуючі темпи приросту, то подвоєння СЬОГОДНІШНЬОЇ кількості населення відбудеться вже через 70 років.
Питання зростання кількості населення хвилює не лише вчених-демографів, але й економістів, екологів, політиків. Адже разом зі зростанням народонаселення збільшиться й навантаження на обмежені ресурси планети. Так, за останні 70 років кількість населення планети зросла втричі, а об’єми водопостачання — аж у шість разів! Сьогодні від «водного голоду» потерпає близько 30 країн світу. Існує проблема й нестачі продовольства. За даними ООН, на Землі постійно голодують близько 500 млн чол., а близько 1 млрд — постійно недоїдають. Крім продовольчої проблеми, зростання кількості населення Землі призведе до поглиблення проблеми природокористування, бо темпи збільшення обсягів використання мінеральних ресурсів випереджають темпи зростання народонаселення.
— На Землі — безліч жителів, а як вони спілкуються між собою? Де і як вони живуть?
На Землі у наш час проживають, за однією з оцінок, близько 2 тис. різних народів. Існують різні групи народів, у тому числі за чисельністю та мовою. Виявляється, що понад 500 народів мають чисельність понад 100 тис. осіб. Найчисленніші народи (понад 100 млн осіб) — китайці, хіндустанці, американці, бенгальці, японці, бразильці.
Нині у світі існує понад 2000 мов. Майже половина людства розмовляє індоєвропейськими мовами. Більша половина населення Землі розмовляє дев’ятьма мовами. Найбільш поширені з них — англійська, іспанська, російська, французька, арабська, німецька та локальні — китайська, хінді, японська.    
ІV.   Рефлексивно – оцінювальний етап
-         Чому в одних районах Землі проживає дуже багато людей, а в інших навпаки, дуже мало?
-         Які причини призводять до зменшення кількості населення?
-         Де живе найбільше людей?
-         Пригадайте, де на території України населення найбільше. Чому?
-         Що таке людські раси? Чим вони відрізняються одна від одної?
V.  Домашнє завдання
С.67-69.


Клас: 4
Предмет: Я у світі

Тема: Людські чесноти.
Мета: пояснити учням сутність дружелюбності, милосердя, поступливості, наполегливості, відповідальності; вчити наводити приклади поведінки, де виявляються ці чесноти; виховувати прагнення до вироблення цих якостей; формувати ціннісне ставлення та повагу до оточуючих.
Обладнання: підручники, зошити, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
   1. З’ясування емоційної готовності до уроку.
   2. Актуалізація опорних знань.

II. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
      Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про людські чесноти.
2.     Визначення цілей уроку учнями.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 

      Прослухайте, будь ласка, легенду про людські чесноти.
БАРВІНОК
Зрадів зеленолистий красень, засвітило весняне сонечко. Біжать стру­мочки, весело щебечуть пташки.
Іще лежить у низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться. Згодом з’явиться його зірчастий цвіт.
Одного разу прогулюючись дівчатка побачили цвіт барвінку і замилувалися його красою.
      Добрий день, барвінку,— привіталася Люся.
      Доброго здоров’я,— відповіла синя квіточка.
      А чи знаєш ти, що означає кожна твоя пелюсточка? — запитала Оксана.
      Ні,— сором’язливо сказав барвінок.
     Перша пелюстка —.це доброта, друга — милосердя, третя — скромність, четверта — ввічливість, п’ята — працьовитість,— весело розповідали подруги.
      Дякую вам,— зрадів барвіночок,— за таке приємне повідомлення.
      До зустрічі, наш синьоокий,— попрощалися дівчатка.
      Які людські чесноти згадані у цій легенді?
      Що означає шанобливо ставитися до себе і до інших?

       2. Робота за підручником
Учні читають статті в підручнику.
-         Знайдіть у тексті слова, які характеризують Федька.
-         Що люди про нього думали? Чому?
-         Чому оповідання так називається?
-         Схарактеризуйте поведінку хлопців з оповідання «Байдужість».
-         Придумайте інший хід подій.

   Протягом багатьох століть у людства склалися свої принципи і закони життя, моральні цінності. Складалися правила, як людина повинна жити поряд з іншими людьми, щоб усім було добре. Це відбито у народних прислів’ях. Доцільно згадати Золоте правило — одне із стародавніх мо­ральних норм. Його найпоширеніше формулювання: «(не) вчиняй по відно­шенню до інших так, як ти (не) хотів би, щоб вони вчиняли по відношенню до тебе». У нашій мові воно існує у формі прислів’я: «Чого в іншому не любиш, того і сам не роби».
   Які прислів’я про культуру поведінки ви знаєте? (Чого в іншому не любиш, того і сам не роби. Посієш вчиноквиросте звичка. Люби ближнього свого як себе самого. Коли я грішу, я спричиняю біль собі й іншим. Добро, яке ми чинимо, збагачує наше оточення, гріх послаблює життя у суспільстві.)
    Як називають людину, яка дотримує правил доброї поведінки?
    Які якості повинна мати така людина?
Учитель пропонує дітям намалювати квітку найважливіших для життя людини якостей. Кількість пелюсток залежить від кількості якостей, які діти визнають найнеобхіднішими для життя. Кожна якість має бути записана на окремій пелюстці. Потім учитель пропонує дітям розфарбувати свої пелюстки- якості.
Після того, як діти намалюють свої квіти, обговорює з ними відповідності кольору різних якостей. Пропонує дітям скласти список якостей, які біль­шість із них уважають найнеобхіднішими для життя.
    Як можна назвати людину, яка має такі якості?
    Тож яку людину ми вважаємо ввічливою?
   Вихована людина постійно контролює себе, завжди оцінює свої вчинки, адже за поведінкою ми судимо про людину. Потрібно замислюватися, як твої вчинки оцінюються людьми, що оточують тебе. Не все, що приємне й бажане тобі, приємне й бажане для інших.

    Поміркуйте: коли людина говорить: «Я не вмію, але обов’язково на­вчуся» — це впертість чи наполегливість? А коли людину попереджають про небезпеку, а вона все одно робить своє,— це впертість чи наполегливість? У чому ж полягає різниця між упертістю та наполегливістю?
Наполегливість і впертість — це риси характеру людини, одну з яких можна назвати позитивною, а другу — негативною. За тлумачним словником, наполегливість — це потреба рішуче досягати своєї мети. Наполегливість — необхідна риса людського характеру. Вона потрібна для того, щоб людина до­сягла здійснення своєї мрії. Адже мріяти можна про що завгодно, але, щоби мрія здійснилася, потрібно наполегливо вчитися, працювати. Наполегливість робить людину грамотною, працьовитою, навчає долати перешкоди на шляху до мети.
А упертість словник тлумачить от як: це риса характеру, що відзнача­ється непоступливістю людини. Ця риса характеру змушує людину наполя­гати на своєму, навіть якщо це завдає шкоди їй самій. Є в народі такий вираз: «Упертий, як осел»,— це саме про таких людей. Я б сказала, що ця риса є не­гативною тому, що вона не спрямована на досягнення певної мети, а навпаки, шкодить людині.

ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Си­дить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, див­ляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне ко­шенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Лячно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить.
 Поверталась зі школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося коше­нятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
     З чого видно, що в Наталочки добре серце?

     В. Сухомлинський давав багато порад, щоб у майбутньому людині було не соромно самій перед собою.
ДЕСЯТЬ «НЕ МОЖНА» ЗА В. О. СУХОМЛИНСЬКИМ
1.      Наодинці із собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.
2.      Лінуватися, бути ледарем, неробою і дармоїдом.
3.      Видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов’язком.
4.      Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.
5.      Бути жадібним, корисливим, негостинним.
6.      Гребувати простою працею своїх батьків.
7.      Глумитися зі старості.
8.      Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.
9.      Запобігати перед тим, хто сильніший за тебе.
10.      Давати «порожні» обіцянки, недотримувати слова.
«ДЕВ’ЯТЬ НЕГІДНИХ РЕЧЕЙ» ЗАВ. О. СУХОМЛИНСЬКИМ
1.      Нашіптувати, доносити на товариша.
2.       Бути легкодухим. Уникати відповідальності за свій учинок.
3. Байдуже проходити повз чужу біду, горе, відчай, посилаючись на свою слабкість.
4.       Використовувати свою силу і фізичну перевагу на зло.
5.       Мовчати, коли треба говорити, й говорити, коли треба мовчати. Базікати.
6.       Відступати перед небезпекою, щоб зберегти спокій, благополуччя.
7.       Добиватися для себе полегшення за рахунок товариша.
8.       Не слухати батьків, обманювати їх. Глузувати з калік.
9.       Кривдити дівчинку, дівчину, жінку. Не любити і кривдити тварин.

    Додайте слово: «добре» чи «погано».
     Бути уважним — це...
     Ображати менших — це...
     Допомагати іншій людині — це...
     Дарувати квіти — це...
     Дражнити товаришів — це...
     Займатися спортом — це...

Учні утворюють коло. Учитель називає якість характеру.
   Якщо вам ця якість подобається — плескаєте в долоні, якщо ні — тупо­тіть ногами.
Добрий, веселий, щедрий, злий, дратівливий, люб’язний, активний, уважний, грубий, упертий, правдивий, сміливий.

Ситуація 1
Хлопчик Дмитро відчинив двері у під’їзд, пропустив дівчинку Наталку, взяв у неї портфель. Почали підніматися сходинками: попереду Наталка, за нею Дмитро. Коли їх побачила сусідка, то сказала: «Який вихований хлопчик! Буде справжнім чоловіком».
-         Чому в сусідки склалося таке враження?
Ситуація 2
Уяви, що однокласник без дозволу взяв твої олівці. Розкажи, як ти вчиниш: поскаржишся вчителеві, кричатимеш на однокласника, плакатимеш, мовчки забереш олівці, ввічливо попросиш повернути чи почнеш погрожу­вати?

Ситуація З
Повертаючись взимку зі школи, ми з подругою побачили на річці багато дітей. Річка замерзла. Біля берегів лід був товщим, по ньому всі ходили. А ми з Оленою забігли далі — і провалилися. Я перша вибралася з води і простяг­нула руку Олені. Але витягти її не змогла — важко. Думала: хто-небудь із хлопців поспішить на допомогу. Але вони спокійно стояли неподалік, деякі на­віть підсміювалися. Нарешті Олену витяг чоловік, що проходив неподалік.
Дайте оцінку діям хлопців.

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
      Чого навчилися на уроці?
      Що вам найбільше запам’яталося?
      Яку чесноту хочете виробити в собі?
      Чого позбутися?

V. Домашнє завдання.

С. 55-58



Клас: 4
Предмет: Я у світі

Тема: Українці, які вдосконалили світ.
Мета: розповісти учням про внесок українців у винаходи людства, інші досягнення у науці, культурі, спорті; виховувати патріотичні почуття, прагнення знати більше про досягнення українців у різних галузях (у науці, культурі, спорті); формувати ціннісне ставлення до українців.
Обладнання: підручники, зошити, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.
   1. З’ясування емоційної готовності до уроку.
   2. Актуалізація опорних знань.
— Щоб ви зробили для того, щоб зберегти нашу землю такою, якою вона є, або зробити ще кращою?

II. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про внесок українців у винаходи людства, інші досягнення у науці, культурі, спорті.
2.  Визначення цілей уроку учнями.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 
1.     Повідомлення вчителя з елементами бесіди.
— Кожна людина живе по-своєму. Одні витрачають свої сили на пошуки багатства, женуться за розкошами й часто забувають, що найціннішим у житті є любов близьких, здоров’я рідних і цікава справа, корисна не лише для себе, а й для інших. На щастя, людей, котрі дбають не тільки про власне благополуччя, дуже багато. І таких людей пам’ятають. На їх честь називають вулиці, річки, озера, моря і навіть зірки на небі.
В Україні дуже багато знаменитих, відомих у всьому світі людей. Це вчені, політики, винахідники, історики, лікарі, вчителі, спортсмени. Це Леся Українка, Т. Шевченко, брати Клички, Ані Лорак. Чому вони набули відомості? (У своїй праці досягли успіху.)
— Пригадаймо видатних українців.
Сергій Бубка — український легкоатлет, олімпійський чемпіон у стрибках із жердиною, шестиразовий чемпіон світу.
Володимир Кличко — олімпійський чемпіон (1996 р.), чемпіон світу з боксу.
Віталій Кличко — чемпіон Європи з боксу, інтерконтинентальний чемпіон.
Лілія Подкопаєва — дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики.
Олег Лісогор — заслужений майстер спорту з плавання, чемпіон світу.
Яна Клочкова — олімпійська чемпіонка з плавання, володарка Кубка світу.
Оксана Баюл — фігуристка, чемпіонка Олімпійських ігор.
Віктор Петренко — олімпійський чемпіон з фігурного катання.
Тетяна Яблонська — художник-живописець, професор Української академії мистецтв.
Соломія Крушельницька — оперна співачка, виконавиця майже 60 оперних ролей.
Ніна Матвієнко — співачка, Народна артистка України.
Руслана Лижичко — співачка, переможець одного з найпрестижніших конкурсів світу «Євробачення — 2004». Руслані присвоєно звання «Народна артистка України».
Микола Лисенко — композитор, основоположник українського оперного театру, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Коза Дереза».
Олександр Довженко — письменник, кінорежисер, який у 1932 р. Створив перший український ігровий фільм.

2.     Робота за підручником
Учні читають статті про українців, які вдосконалили світ, та виконують завдання на с. 134.
— Що із прочитаного було вам знайоме?
— Що нового ви дізналися?

Фізкультхвилинка

3.     Робота в парах.
— Установіть відповідність між прізвищем і досягненнями людей.
Руслана                                   найсильніша людина в світі.
Брати Клички                         перший український космонавт.
Л. Каденюк                             чемпіони світу з боксу.
А. Шевченко                           І місце на Євробаченні.
В. Вірастюк                             видатний футболіст.

— Нещодавно в нашій країні проходило опитування людей за темою «Кого ви вважаєте видатними українцями?». Якби ви взяли участь у цьому опитуванні, кого б із видатних українців ви записали до книги імен «100 видатних українців»? Чому?
Учні обговорюють, потім пропонують власні варіанти імен та пояснюють свою точку зору, чому вони обрали саме цих людей.

5.     Гра «П'ять речень»
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
-         Які видатні українці — наші сучасники — прославили нашу країну? Чим саме?
— З почутого ми бачимо, якими різними були ці люди, але їх об’єднувала творчість, величезний розум, прагнення підкорити світ, прославити свій народ і Батьківщину, служити своєму народові. І ми повинні пишатися ними, бути гордими, що ми — українці.

V. Домашнє завдання.
С. 132-134.


Клас: 4
Предмет: Природознавство

Тема: Чому природну зону назвали лісостеповою?
Мета: продовжити формувати в учнів поняття про природні вони України; дати уявлення про лісостеп; вдосконалювати навички роботи з географічною картою; розвивати спостережливість, пізнавальний інтерес; формувати ціннісне ставлення до природи.
Обладнання: підручники, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.  Мотиваційний етап.
1.     З’ясування емоційної готовності до уроку.
2.     Актуалізація опорних знань.
1.     Природнича розминка «Чи вірите ви?»
• Чи вірите ви в те, що на Поліссі вирощують соняшники, помідори, кавуни?
• Чи вірите ви в те, що на Поліссі вирощують картоплю, льон, жито, буряки?
• Чи вірите ви в те, що на Поліссі виготовляють безліч речей з деревини?
• Чи вірите ви в те, що у зоні мішаних лісів різноманітний тваринний світ?
• Чи вірите ви в те, що у мішаних лісах мало грибів?
• Чи вірите ви в те, що річки та озера мішаних лісів не багаті на рибу?
• Чи вірите ви в те, що у зоні мішаних лісів створено Поліський заповідник?
2.     Розгадування анаграми
СОЛІТЕПС
(Лісостеп)
— Ця природна зона розташована на південь від зони мішаних лісів.

ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
 Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про зону лісостепу.
2.     Визначення цілей уроку учнями.

IІІ.   Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Робота з картою.
— Розгляньте карту природних зон України.
— Покажіть на карті всі природні зони України.
— Які природні зони знаходяться південніше зони мішаних лісів?
— Якими кольорами їх позначено?
— Де на території України знаходиться лісостепова зона?
— Ця природна зона охоплює центральні області України. Знайдіть їх на карті, перерахуйте назви областей.
— Зіставте фізичну карту і карту природних зон України. Які форми земної поверхні є в лісостеповій зоні?
— Які водойми знаходяться на їх території?

2.    Розповідь учителя.
    Розташування природної зони
— На південь від зони мішаних лісів з’являється більше безлісних ділянок — ділянок степу. Перехідною зоною між зонами мішаних лісів і степу є лісостеп. На цій території чергуються ділянки лісу і степу, тому вона називається лісостеповою зоною. Лісостепова зона займає понад 200 тис. км2. У її межах розташовані Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Харківська, Полтавська, Черкаська області.
    Форми поверхні природної зони
— У лісостеповій зоні поширені височинні та низовинні форми рельєфу, яри та балки. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах — Подільській і Придніпровській, а лівобережна — на Придніпровській низовині. Територію перетинають ріки: Буг, Дністер, Дніпро. У зоні лісостепу переважають чорноземи та сірі лісові ґрунти.
    Корисні копалини
— Лісостепова зона багата на корисні копалини: кам’яне вугілля, буре вугілля, нафту і горючі гази.
    Погода в природній зоні в різні пори року
— У лісостеповій зоні тепле літо і прохолодна зима. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, ніж у степах.
    Рослинний і тваринний світ
— Особливістю рослинності цієї зони є чергування великих степових територій з ділянками широколистих лісів: букових, грабових, дубових, соснових. Типовими представниками степової флори є багате різнотрав’я: ковила, шавлія, конюшина.
    У лісостепу мешкають лісові і степові види тварин: дикий кабан, борсук, козуля, лисиця, вовк, куниця, заєць-русак, білка, тхір, ховрах, хом’як, полівка, вуж. Багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, перепілки, дрозди.
    Заповідні зони лісостепової зони
— У зоні лісостепу створено такі заповідники: Канівський, Медобори, Розточчя.
Канівський природний заповідник — один з найдавніших в Україні (1923 р.), де поєднуються історія природи та історія народу. Він охоплює яри й пагорби на правому березі Дніпра та дніпровські острови. Земля там пов’язана з археологічними пам’ятками ще з часів палеоліту. Важливими об’єктами заповідника є геологічні утворення, грабовий ліс та Чернеча гора, що здіймається на 100 м над Дніпром і відома як Тарасова гора. Там було перепоховано генія українського народу Тараса Шевченка. «Михайлівська цілина» — філія (відділення) Українського степового заповідника. Там оберігається єдина в Україні ділянка лучного степу в межах лісостепової зони. Численні рослини (види астрагалу, пальчатокорінника, півників, ковили, рябчика, еону) занесено до Червоної книги України.
    Господарська діяльність людини в зоні степу
— Лісостеп — регіон інтенсивного сільськогосподарського виробництва і розвинутої промисловості.

3.    Робота за підручником.
Вправа «Мікрофон»
— Де розміщується лісостеп?
— Які форми земної поверхні там переважають?
— Які ґрунти на лісових ділянках? А на степових ділянках?
— Які річки перетинають лісостепову зону?

Фізкультхвилинка
4.      Гра «П’ять речень»
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні особливості лісостепової зони України.

ІV.   Рефлексивно – оцінювальний етап
— Де знаходиться лісостепова зона? Покажіть на карті.
— Яку форму має земна поверхня лісостепу? Яким кольорам вона відповідає?
— Яка характерна риса цієї зони? (Чергуються ділянки лісу і степу.)

V.  Домашнє завдання
С.155-157.


Клас: 4        
Предмет: Основи здоров’я

Тема: Звички і здоров’я. Практична робота: проект «Моя мета» щодо формування корисної звички.
Мета продовжити формування в учнів уявлення про корисні і шкідливі звички та їх вплив на здоров’я; розвивати вміння відстоювати власні переконання, оцінювати свої вчинки та ухвалювати рішення відповідно до ситуації; формувати ціннісне ставлення до здорового способу життя.
Обладнання: підручники, матеріали до уроку.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
I.    Мотиваційний етап.
1.       З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
2.       Актуалізація опорних знань.
           1. Гра «Утвори пару»
— Сполучіть початок і кінцівку висловлювання.
А Базіка                                          1 не пройде повз постраждалого.
Б Чуйна людина                            2 хизується і перебільшує свої успіхи.
В Хвалько                                      3 говоритиме, а не діятиме.
Г Скромна людина                       4 не хизуватиметься добрим вчинком.
           2. Гра «Корисно — шкідливо»
 Вітання під час зустрічі...
 Брати до рота та гризти всілякі предмети — ручки, олівці...
 Допомагати слабшим, маленьким, хворим...
 Виконувати ранкову гімнастику...
 Смоктати палець...
 Доглядати за власним одягом, взуттям...
 Дотримувати режиму дня...
 Гризти нігті...
 Говорити неправду...
 Довго засиджуватися біля телевізора...
 Курити, пити...

ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про формування корисних звичок.
2.     Визначення цілей уроку учнями.

 IІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
      1. Повідомлення вчителя
— Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших, найвагоміших прав, що сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може відбиратися чи поновлюватися.
Найдорожчий скарб у житті — це здоров’я. Недарма в народі кажуть, що за гроші здоров’я не купиш. Діти, а що означає бути здоровим?
— Так, бути здоровим означає бути веселим, життєрадісним, з надією зустрічати новий день, відчувати себе по-справжньому щасливим.
І вам, дорогі діти, сьогодні необхідно зробити правильний вибір, щоб жити цікаво, займатися фізкультурою, спортом, уміти правильно організувати своє дозвілля, відмовитися від шкідливих звичок. Важливо зрозуміти, що серйозною проблемою учнів є шкідливі звички та їх негативний вплив на здоров’я.
      2. Робота за підручником
Учитель пропонує учням прочитати статтю та відповісти на запитання, подані у підручнику.
— Як ви розумієте твердження «звичка — це друга натура»?
— Назвіть п’ять звичок успішних людей.
- Що таке звичка?
- Назви свої корисні звички.
- Чи маєш ти шкідливі звички?
- Як звички впливають на стан здоров’я людини?
Робота в парах
Обговоріть, чому потрібно формувати корисні звички.
Робота в групах
Пригадайте й обговоріть, у чому полягає небезпека куріння.

       Фізкультхвилинка

      3. Виконання проекту з формування корисної звички
— Звичка — це поведінка, спосіб дій, схильність, що стали для людини звичайними, постійними. Будь-яка дія, якщо повторювати її багато разів, може обернутися на звичку.
Корисних звичок безліч. Важливими звичками, що сприяють зміцненню здоров’я дівчат і хлопців, є пунктуальність, охайність, увічливість, заняття спортом, виконання ранкової гімнастики, дотримання правил особистої гігієни.
Вичищені звечора черевики, вчасний телефонний дзвінок, ранкова зарядка, виконане прохання батька чи матері — теж початок формування корисних звичок. Вони допомагають дотримувати розпорядку дня, не втомлюватися, не дратуватися через прикрі дрібниці, радувати рідних і друзів, добре вчитися, зберігати здоров’я. Корисні звички саме тому так і називаються, бо приносять людині користь.
Важливо набувати корисних звичок з дитинства. Тоді шкідливі звички просто не сформуються. Ті, хто досягли успіху в житті, цілеспрямовано культивували свої корисні навички.
Є звички, що сприяють здоровому способу життя. Наприклад, щоранку робити зарядку. Спочатку пересилюючи себе, а потім, після багаторазового повторення, ця дія стає звичкою, і людина вже не уявляє, як це — не зробити вранці зарядку?! Робити зарядку — корисна звичка. Але якщо ти не робиш зарядку, це теж стає звичкою, і ти не розумієш, як це — щоранку робити зарядку? Якщо така звичка сформувалася, то позбутися її дуже важко, значно складніше, ніж набути.
Кожна людина має здатність розвивати в собі нові звички, зокрема й ті, що зміцнюватимуть здоров’я. Найголовніше — це ухвалити вольове рішення розвинути корисну звичку.
Шкідливими звичками є постійна неохайність, неорганізованість, неспроможність доводити почату справу до кінця, брехливість, переїдання, куріння, вживання алкоголю, наркотиків і токсичних речовин.
-         Поміркуйте, які шкідливі звички є у вас?
- Виконайте проект «Моя мета» щодо формування корисної звички. Для цього:
o   Оберіть мету з формування корисної звички.
o   Розробіть план дій і дотримуйтесь його.
o   Через певний проміжок часу зробіть висновок, чи вдалося вам сформувати корисну звичку. Які  труднощі виникали на шляху до досягнення мети?

     4. Гра «П’ять речень»
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
— Що нового дізналися на уроці?
— Коли треба починати берегти здоров’я?
— Наведіть приклади, як ви досягли мети щодо формування корисної звички.
— Бережіть себе і свій організм, радійте життю.



Клас: 2
Предмет: Образотворче мистецтво

Тема: Птахи навесні. Декоративна стилізація форми. Створення рельєфу на картоні квадратної або прямокутної форми, поєднання зображення у колективну композицію «Птахи у весняну пору».
Мета:  ознайомити учнів з декоративною стилізацією форми (рослини, птахи), навчити створювати декоративні образи в об'ємі; розвивати уяву та фантазію, творче мислення, формувати естетичні почуття, смак; формувати ціннісне ставлення до птахів.
Обладнання: пластилін, стеки, дощечка для ліплення, альбоми, ілюстрації птахів.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
I. Мотиваційний етап.
1.     З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
2.     Актуалізація опорних знань.
•   Які птахи зустрічаються у нашій місцевості?
•   Як вони виглядають?
•   Якому птаху ви поставили би пам'ятник? Чому?
-         Послухайте, який вірш написав Олександр Олесь.
     ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі. Сіли в полі на ріллі.
То пасуться, то курличуть — Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,  Щось вишукують в землі.
Щось воркують, щось віщують.  Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис...  Шиї витягли, знялись.

Закурликали з-під хмари  І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,  Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами  Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,  А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами.  Відмикають білі брами.
♦ Про що йдеться у цьому вірші?

ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми маємо піднестися високо-високо вгору й подивитися, яке життя вирує у небі.
     2. Визначення цілей і завдань уроку.
III. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Розповідь учителя
Ви вже, мабуть, здогадалися, про що ми сьогодні говоритимемо. Сьогодні ми поговоримо про наших пернатих друзів — птахів. Де б ми не були — на узбережжі, у лісі, селі чи місті,— нас завжди оточують пташині голоси. Які ж вони різні. Чи помічали ви, що, коли співає птах, людина намагається побачити цього співака? Він може бути зовсім маленьким, але з сильним та красивим голосом. Як, наприклад, соловей. А які вони всі різні і за формою, і за кольором! Як ви гадаєте, скільки видів птахів можна зустріти на Україні? На території України живе приблизно 358 видів птахів.
Яких птахів, що мешкають у нашій місцевості, ви знаєте? Одна з таких пташок — синичка. За якими ознаками ми впізнаємо цю пташку? За веселим голосом, жовтеньким животиком та синенькою шапочкою. Чи знаєте ви, що ця невеличка пташка за день з'їдає стільки комах, скільки важить сама?
Птахи не тільки живуть поруч із нами, милують нас своїми піснями, а ще приносять багато користі. Деяким з них люди навіть збудували пам'ятники (пам'ятник «Дорогу каченятам» (Москва, Росія), пам'ятник птахам (Фінляндія), пам'ятник поштовим голубам (Литва)).
Які птахи живуть у казках? Хто вигадує цих казкових фантастичних істот? Так, це поети, письменники та народні казкарі. А ще дуже цікаво про дивовижних птахів нам розповідають художники та майстри народних промислів.
Фізкультхвилинка
Станьмо дружно на зарядку,
Всі шикуйтесь по порядку.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Круть наліво, круть направо –
Роблять дітки різні вправи.
Біг на місці починайте,
Біль і слабкість проганяйте!

2.     Інструктаж.
Сьогодні ми побудемо скульпторами-казкарями, навіть чаклунами. Кожен з вас вигадає свого дивовижного птаха, якого ще ніколи ніхто не бачив, та зліпить його. А як це зробити — я вам зараз розповім.
Спочатку уявіть, якими будуть у цього птаха тулуб, голівка, хвостик, дзьобик, крильця. І після цього розпочинайте роботу.
Насамперед дощечки для ліплення ви маєте заліпити пластиліном (колір пластиліну учні можуть обрати самостійно). Потім з іншого шматочка пластиліну розкачайте невеликий кружечок, на якому намалюйте вашу пташку. Дуже акуратно стекою виріжте цю пташку й обережно притисніть до дощечки з пластиліном. Який вид скульптури ми зараз зробили? Так, у нас вийшов рельєф. Але в нас зараз є тільки загальний вигляд нашої пташки.
Яким у вашого птаха буде хвостик? А крила? Тепер слід зробити так, щоб ваша пташка перетворилася на дивовижного птаха. Як це зробити? Кожен з вас вигадає прикраси для свого птаха. Які візерунки можуть прикрашати хвостик, крила, груди саме вашої пташки?
    3. Самостійна практична робота учнів.
Створення декоративного образу птаха в об'ємі

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.
     1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку, перегляд дитячих робіт, демонстрування кращих).
♦   Яке враження на вас справляє пташиний спів?
♦   Чи є у вас улюблені птахи?
♦   Як виліпити казкового птаха? Що для цього необхідно знати?
♦   Пригадаймо, як називається скульптура, яку ми сьогодні зробили.
♦   Що зробило вашого птаха дивовижним?



Клас: 4
Предмет: Музичне мистецтво

Тема : Музичні подорожі у часі.
Мета  уроку: на прикладі  ґенез  скрипкової  музики  розширити  уявлення  школярів  про зв'язок  музики  різних  часів  і  звернення  композиторів  до музики  минулого; формувати ціннісне ставлення до музичного мистецтва.
Обладнання: ТЗН, аудіо-записи, підручник.
Музичний  матеріал : А. Вівальді «Гроза», В. Мей «Шторм», «Цвіт Землі» муз. О. Злотника, сл. М. Сингаївського.
Тип уроку: урок поглиблення  знань.

Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
    1. Музичне вітання.
    2. З’ясування емоційної готовності до уроку.
    3. Актуалізація опорних  знань.
-         Прочитайте  вірш (підручник ст. 148)
-         Про який  музичний  інструмент  у  ньому  йдеться?
-         Знайдіть опис його  звучання.
-         Подумайте, чи  може  музичний інструмент співати, сміятися чи плакати?
-         Чому  до  скрипки  звертаються: «Ваше  Величносте»?

ІІ. Цілевизначення і планування.
1.     Повідомлення теми і мети уроку.
2.     Визначення цілей уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального  матеріалу.

1.     Слово вчителя
Історія  скрипки налічує  вже  кілька  віків. ЇЇ  пращуром є мисливський  лук, а безпосереднім   - слов’янський  інструмент  гудок. Грали  на  ньому  гудочники   та  троїсті  музики.
     Скрипка  спочатку   також  панувала  на  вулицях, і тримали  її  так, як  гудок,  - на коліні. Потім  музиканти -  танцюристи  перемістили  скрипку на плече, щоб  можна  було  рухатися  під  час  гри. А  згодом  вона  стала царицею  концертних залів.
     Виготовлення  смичкового  інструмента   наполеглива праця  та  справжнє  мистецтво, адже  у  маленькій  скрипці   - більш  ніж  40  деталей. Це  мистецтво  передавалося  від  майстра  до  учня, від  батька  - до  сина.
     До  легенд  увійшли  імена  італійських  майстрів  Андре і Ніколо  Аматі, Андре  та Джузеппе  Гварнері…  Найславетніший  скрипковий  майстер Антоніо  Страдіварі  поставив  своє  ім’я  більш   ніж  на    тисячі  інструментів.
-   Назвіть  відомі  тобі  твори  для скрипки   та  їх  авторів.
-         Прочитайте  текст (підручник ст. 150)
-         Поміркуйте, чому  російський  композитор використав  твір італійського  митця.
Мистецтво  італійського  скрипаля  і  композитора Нікколо  Паганіні  вражало  не  лише  сучасників. Його  віртуозна  музика  надихала  багатьох  митців  наступних  поколінь.
Наприклад, мелодії «Кампанели» та  «Капрису №24»  було  покладено в основу  музичних творів  угорця  Ференца  Ліста, поляка  Фридерика  Шопена, німця  Йоганнеса  Брамса…
Полонили   ці  мелодії і Сергія  Рахманінова, який  жив  століттям  пізніше  від  геніального  скрипаля. На  їх  сонові  російський  композитор  написав  твір «Рапсодія на  тему Паганіні». Так  музика легендарного  скрипаля «здійснила  мистецьку  подорож» у часі.
-         Прослухайте  фрагмент  «Рапсодії  на  тему  Паганіні» С.Рахманінова.

2. Слухання музики
Слухання  «Рапсодії  на  тему  Паганіні» С.Рахманінова
-         У  якому  виконанні   він  звучить?
-         Визначте, мелодія  якого  твору Н.Паганіні   лежить  в  основі  рапсодії.
-         Яких  змін  вона  набула?
Мисливський  лук  - стародавня  ліра – народний  гудок – «королева» концертних  залів… Таку  подорож   у  часі  здійснила  скрипка. Але  на  цьому  її   перетворення  не  закінчилися,  як і перетворення  скрипкової  музики.
Через  300  років  після  Антоніо  Вівальді  молода  англійська  скрипачка  Ванесса  Мей  зіграла  його  музику  на  новому  інструменті   -  електроскрипці.
…Одну  з  «літніх»  частин  циклу «Пори  року» А. Вівальді  назвав  «Гроза». І  дійсно, скрипкове звучання  яскраво та виразно передає  бурхливе  хвилювання  негоди, пориви  вітру  та  спалахи  блискавок… А у виконанні  В.Мей  цей  твір  набув  сучасного  звучання й здобув нову  назву – «Шторм»
-         Прослухайте  фрагменти  творів  «Гроза» і «Шторм»
А. Вівальді  «Гроза» (із  циклу «Пори  року»), Вванеса  Мей «Шторм»      
-         Поділіться  своїми  враженнями  від  музики.
-         Яке  виконання  тобі сподобалося  більше – класичне  чи  сучасне?
   
 Фізкультхвилинка

3. Розучування пісні  О.Золотника  «Цвіт  землі»

       1) Розспівування. Поспівка.
2) Робота над піснею.
            - Послухайте  пісню. Поміркуйте, якими  почуттями вона  сповнена.
            - Розучіть  пісню і виразно  її  виконайте.
            - Розгляньте  репродукцію  картини  «У  квітучому  саду» українського  живописця Михайла  Беркоса.
            - Порівняйте  зміст і настрій   сучасної  пісні  та  картини,  написаної  майже  століття  тому.
             
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
-         Які пісні ви сьогодні слухали?
-         Що найбільше сподобалося?

Немає коментарів:

Дописати коментар